При переробці насіння олійних культур, таких як соняшник, соя, ріпак та ін. утворюється близько 15-20% відходів у вигляді лушпиння, не враховуючи такі продукти як макуха та шрот. Раніше утилізація лушпиння була проблемою для підприємств олійно-жирової галузі, адже це створювало додаткові фінансові витрати на зберігання і транспортування відходів. Сьогодні екологічні норми зобов’язують олійні підприємства утилізувати відходи. З появою нових викликів з’явилися різноманітні способи утилізації лушпиння, але найбільш оптимальним та ефективним з них є використання технології гранулювання.
Групою компаній ICK Group розроблені та впроваджені технології гранулювання як проміжних так і залишкових продуктів:
I. Технологія гранулювання перед екстракцією. Дозволяє підвищити ефективність екстрагування та має свої переваги:
- зниження залишкової олійності в продукті;
- отримання пористої, міцної гранули;
- відсутність пилу при попаданні в екстрактор;
- підвищення продуктивності екстрактора;
- зниження витрати розчинника;
- забезпечення необхідної температури продукту перед екстракцією.
II. Технологія гранулювання соняшникового шроту. Дає можливість отримати високоліквідний продукт з наступними перевагами:
- вихідний матеріал ущільнюється в 2 рази;
- висока насипна щільність;
- знижуються витрати на транспортування і зберігання в 2 рази;
- не утворює пилу при транспортуванні;
- гранульований шрот зберігається більш тривалий час (до півроку в порівнянні з розсипним);
- безпечність зберігання, за рахунок відсутності парів розчинника в шроті.
III. Технологія гранулювання лушпиння соняшника. Дозволяє утилізовати відходи олійного виробництва та отримати високоліквідний продукт з своїми перевагами:
- вихідний матеріал ущільнюється в 8-10 разів;
- висока насипна щільність – знижуються витрати на транспортування і зберігання;
- низька гігроскопічність;
- використання, як біопалива – високоліквідний продукт.
Після збору врожаю насіння сої та ріпаку залишається солома. Висота стебел сої при повному дозріванні досягає від 15 – 150 см.; у ріпаку 60-190см., товщина від 0,8 до 3,5 см., в залежності від сорту. На 1 га ріпаку в середньому соломи залишається від 4-5 т., сої близько 2 т. Дана сировина підлягає переробці на біопаливо, та має високий показник теплотворної здатності (від 16,8 до 18,8 Мдж/кг.).
